«Донька Руслана від першого шлюбу, Поліна, також жила з ними, але тієї ночі вона залишилася у квартирі мами», – розповіла дружина рідного брата Олена Серга.
Русланові було 45 років. Він народився в селі Миколаївка, що в Ніжинському районі Чернігівської області. Жив у Харкові, працював водієм на приватному підприємстві «Чарлі».
У 2022-му чоловік долучився до лав Збройних Сил України. Служив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Згодом демобілізувався через стан здоровʼя.
«Він міг здаватися зовні жорстким, але всередині був дуже чутливим, добрим і щедрим. Завжди міг прийти на допомогу. Мав багато друзів. Присвячував час їм та родині», – додала Олена Серга.
З родиною попрощалися в Харкові. На честь Руслана побратими з бригади, де він служив, випустили артилерійський залп.
У нього залишилися дочка Поліна, рідний брат Микола з сімʼєю, дідусь Іван Феодосійович і велика родина.
