Наталія народилася і проживала у Харкові. Все трудове життя присвятила улюбленій роботі на залізниці, куди прийшла відразу після закінчення електромеханічного технікуму транспортного будівництва. Вона була електромонтеркою тягової підстанції 3-го розряду. Працювала на залізниці 27 років. У вільний час любила подорожувати, була волейбольною вболівальницею.
Зі слів колег, з початку повномасштабної війни Наталія ніколи не відмовлялася від нічних змін, хоча й було страшно. Працювала відчайдушно, ніколи не боялася труднощів, користувалася повагою в колективі. Її запам’ятали як чуйну, турботливу, порядну людину, справжню оптимістку.
«Безстрашна, тендітна, залізна, загинула від шматка металу, який прилетів від нелюдів та зрівняв із землею будиночок підстанції, в якому перебувала залізничниця», – написали колеги з регіональної філії «Південна залізниця».
У Наталії залишилися батьки.
