Сергій Сверблянський був родом із міста Ямпіль, що на Вінниччині. Навчався в Києві, де здобув фах будівельника. Майже все життя працював за спеціальністю. Останні три роки мешкав з дружиною в селі Колонщина. Тоді ж Сергій захопився фермерською справою – взяв в оренду поля, завів свиней, корів, бичків.
«Його турбувало, що в селі ніхто нічого не робить, поля не засівають, вони пустують, заростають. Взявся сіяти, потім захотів робити екомʼясо. Багато читав про фермерську справу в інтернеті та в книгах, які скупляв. Горів цієї справою. А загалом він брав дуже активну участь в житті села», – розповіла дружина Лідія.
24 лютого 2022 року Сергій доєднався до лав територіальної оборони. Зокрема, допомагав вивозити поранених, а також їздив за зерном, аби змолоти борошна. Останні дні перед загибеллю перебував вдома. Його сусід, який мешкав під лісом, ближче до села Марʼянівка, віддав Сергієві ключі, щоб той наглядав за сонячною системою в домі. Чоловік заодно ходив туди заряджати телефони та тракторець, яким вивозили гній з-під худоби.
«Майже всі сусіди з села виїхали… Окупанти, вочевидь, оселилися в крайніх будинках. З 26 лютого в нас зникло світло після того, як збитий літак повідривав електричні дроти. Сергій навідувався до будинку сусіда, свого товариша, бо там були сонячні батареї. Спершу їздив на велосипеді, а потім, каже, наче таке відчуття, що хтось дивиться на нього. Я просила не ходити, бо ж таке страшне робилося, весь день стріляли… 10 березня він із 14-річним Денисом, який в нас проводив багато часу, допомагав, пішки пішли до того будинку і все… Я перед тим впала, зламала ногу і ходити не могла. Просила братів Дениса, щоб ті їх шукали, думала, може поранені, може десь лежать», – додала дружина.
15 березня 2022 року тіла Сергія Сверблянського та Дениса знайшли. У чоловіка були кульові поранення живота, ноги, плеча. Проте лікар сказав, що смерть наступила від кулі в голову.
У Сергія залишилися дружина, сестра і мама.
