Олександр був учителем трудового навчання в ліцеї №8 Харкова.
«Хороший хлопець. Вчителі за ним плачуть, бо гарна людина була», – розповіла сусідка загиблого Людмила.
«Він добре ладнав з дітьми. Був незамінним, першокласним ведучим на шкільних святах та заходах, грав на гітарі, складав вірші, любив море, подорожі, своїх рідних й просто хотів жити», – розповіли друзі загиблого із редакції золочівської газети «Зоря». Саша був спортивним оглядачем видання – писав про місцеві футбольні матчі.
«Він дуже класно писав. От ти не був на матчі, але коли прочитаєш його матеріал – таке відчуття, що ти на ньому був. Саша був добрий, скромний, розумний, талановитий. Писав вірші», – згадує заступниця редактора газети Леся Бабкіна.
Колеги кажуть, що Олександр дуже любив життя і мріяв створити власну сім’ю.
«Здавалося, у Саші все життя попереду… Сумуємо за ним разом із рідними», – сказав друг загиблого Павло.
В Олександра залишилась сестра, якій вдалося вижити того трагічного дня.
