Олександрові було 30 років. Здобув вищу освіту в Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті. Працював сімейним лікарем у Нікопольському Центрі первинної медико-санітарної допомоги.
Його згадують лікарем, який завжди відгукувався на прохання пацієнтів і намагався допомогти кожному; завдяки щирості, людяності та професіоналізму став одним із найулюбленіших лікарів у місті.
«Він був доброзичливим, ввічливим, чуйним – і з колегами, і зі своїми пацієнтами. Добре знав лікувальну справу, володів комп’ютерними навичками. Був чудовим сином, надійним чоловіком і люблячим батьком для своєї маленької донечки. Ми висловлюємо щире співчуття родині, друзям і колегам Олександра Васильовича. Він залишиться у наших серцях як чудова людина та професіонал. Сумуємо, пам’ятаємо», – зазначили колеги з Нікопольського Центру первинної медико-санітарної допомоги.
В Олександра залишились батьки, дружина і донечка, якій було два місяці, коли тато загинув.
