Після окупації села російські військові дозволили господарям будинку та їхнім гостям залишитися в погребі і не йти в шкільний підвал, куди зганяли селян.
19 березня 2022 року в той будинок прилетіли два снаряди. Господар загинув. Невістка Вікторія і її сестра Зоряна отримали важкі поранення. Геннадію Донцю відірвало ногу. Окупанти відвезли його та двох поранених жінок у лікарню міста Брянськ (РФ).
Там через два дні Геннадій помер від втрати крові. Волонтери поховали його на кладовищі в селищі Климово Брянської області.
Про трагедію рідним повідомила Зоряна. Вона надіслала фото свідоцтва про смерть, яке видали у Росії. На липень 2023 року тіло чоловіка залишається на території РФ.
Геннадій Донець народився в сім'ї військового у місті Торецьк на Донеччині. Потім родина переїхала в Грузію, де він жив до 14 років. Опісля повернулися в Україну й оселилися в Донецьку.
Строкову службу Геннадій проходив у Чернігові. Навчався в педагогічному інституті на вчителя початкової військової підготовки та фізкультури. На другому курсі одружився. У подружжя народилася донька.
«Гена завжди був активним. До батьківства ми на вихідних ходили в села, що біля Чернігова, захоплювалися пішим туризмом. Гена гарно плавав, брав участь у змаганнях. Колись навчив плавати доньку, згодом онука. Тренував дітей у басейні місцевої школи, дуже талановитий був», – розповіла дружина Антоніна.
Геннадій працював у Чернігівському музичному училищі, потім багато років разом із дружиною мали власну справу. Останній період життя, перед війною, був охоронником.
З родиною Геннадій багато подорожував. Об’їздили Крим до окупації, потім із донькою, зятем і онуком відпочивали за кордоном. Геннадій обожнював море. Ще одна його пристрасть – кулінарія. За словами дружини, він готував дуже смачні м’ясні страви.
«Не віриться, що його немає. Це неможливо пережити. Вдома все нагадує про мого Гену», – сказала Антоніна.
У Геннадія залишилися дружина, донька та двоє онуків, один із них народився після смерті дідуся.
