«Він довго не виходив на зв'язок, а 7 листопада, за кілька днів до загибелі, подзвонив моїй доньці. Запитав, коли я приїду, говорив, що допомагатиме мені, лише, щоб не залишався один в будинку. Донька відповіла, що я повернуся, коли закінчиться війна.... Так ми і не встигли нормально попрощатися», – розповіла Зінаїда, сусідка загиблого.
Віталій народився у Донецькій області. Майже все життя провів в Авдіївці. Деякий час був різноробом у Києві. Після початку повномасштабного російського вторгнення, попри постійні обстріли, залишався в Авдіївці. Нікуди не виїжджав, оскільки втратив документи, каже Зінаїда. Доглядав за житлом сусідів, які виїхали. Встановлював вікна, двері.
«Віталій був молодий, красивий, хороший, чуйний, добродушний. Він часто приходив до мене, допомагав. Я жартувала, що як закінчиться війна, то усиновлю його. Не так давно його донька народила онуку, то ми ще встигли це відсвяткували. Тісного зв'язку із рідними він не підтримував», – додала Зінаїда.
Віталія Дубнянського поховали в Авдіївці.
У нього залишилися донька, онука, сестра та інші родичі.
