Сергій разом із дружиною пішов купувати корм для папуги, який жив у старенької сусідки. Поки дружина була в магазині, чоловік вийшов покурити на вулицю. Росіяни почали обстріл Харкова ракетами. Уламки влучили у Сергія – він помер на місці. Тоді ж загинуло ще 5 людей, які стояли в черзі до поштового відділення.
Сергій мав вищу освіту за спеціальністю «помічник машиніста». Цій професії присвятив своє життя. Працював на «Укрзалізниці» і любив свою роботу. Коли нещодавно вийшов на пенсію – влаштувався охоронцем.
Родичі розповідають, що у вільний час Сергій дивився науковий канал «Діскавері», історичні програми. Чоловік мав собаку, якого дуже любив. Щовесни та влітку Сергій їздив із дружиною на дачу в Золочів. Сергій мріяв вирушити до Німеччини – щоби побачитись з донькою, яка там навчається.
«Ще до війни тато і мама хотіли в березні поїхати подивитися Європу, – каже донька Сергія Дар’я Мишко. – Батько був дуже добрим та відкритим до людей. Був душею компанії, мав багато друзів. Вони з мамою жили на Салтівці, недалеко від Північної Салтівки – то прилітало часто. Тато, як міг, допомагав сусідам – там залишалися здебільшого люди похилого віку».
У чоловіка залишилися мама, дружина, дві доньки та сестра.
