«Тоді до Тростянця вже заходили українські військові. Вони і відвезли Олену до Охтирської лікарні. Там її прооперували. Олена боролася за життя понад місяць. Медикаментами і коштами допомагали усі смородяни, але, на жаль…», – згадує подруга дитинства Олена Безсмертна.
Олена Гладкова, як і її мама, за фахом була провідницею. Деякий час працювала за спеціальністю. Але після смерті матері змушена була залишити роботу та присвятити себе дітям. Іноді жінка підробляла, допомагаючи селянам по господарству.
Друзі згадують, що Олена була гарною господинею, любила готувати. Доньок виховувала сама й робила все, аби вони мали щасливе дитинство.
«Пам'ятатиму Олену позитивною, веселою і мужньою. Попри складну долю, вона завжди трималась», – каже Олена Безсмертна.
В Олени Гладкової залишились дві доньки 7 та 14 років. Інших родичів у загиблої не було. Її дітей під опіку забрала сім’я із Тростянця.
