Вячеславу було 49 років. Народився і жив у Бахмуті. Закінчив професійно-технічне училище №75. Працював на залізниці охоронником у адміністративно-господарській службі регіональної філії «Донецька залізниця». Був щирим, працьовитим, дисциплінованим. Брав активну участь у житті колективу.
«У Вячеславові поєднувалися найкращі риси характеру: сила, доброта, розум та мудрість. Він був люблячим чоловіком, батьком, дідусем, ідеальним чоловіком та сім'янином. Пам'ять про тебе, рідний, завжди житиме в наших серцях і думках», поділилася дружина загиблого Оксана і додала віршовані рядки:
«Тебе не бачимо, але відчуваємо.
Що разом з нами ти ідеш.
Ми молимось за тебе,
І свічку світла ми запалимо
Ти жив усміхаючись, пішов не прощаючись».
«Мій брат завжди буде для мене чоловіком з великої літери. У нього була щира усмішка, він був веселий, турботливий, хазяйновитий, доброзичливий. Підтримка і опора для родини. Останні дні перед загибеллю казав: «Я встигну виїхати, не хвилюйся…» В’ячеслав назавжди залишається жити у наших серцях», – розповів брат Іван.
У Вячеслава залишилися дружина, донька, онучка і брат.
