Юрій був провідним спеціалістом Ізюмського приладобудівного заводу, який виконував, зокрема, замовлення Міноборони. 

Родом чоловік із Росії. Ще в радянські часи познайомився зі своєю дружиною Людмилою під час роботи у будівельному загоні в Сибіру. Там почали зустрічатися. Згодом разом вступили у Харківський політехнічний інститут. У 1983-му пара одружилась, а через рік стала батьками.

«Юра дзвонив Людмилі не менше 10 разів на день, питав, як вона. Люда завжди відповідала: «Все гаразд, коханий, цілую тебе і люблю». Вони були прикладом для мене», – пригадує колега Людмили Тетяна Гуцаленко.

Юрій із сім’єю любив ходити на пікнік та відпочивати на березі Сіверського Дінця, а щоліта – їздити на море. Сім’я мала ще чимало задумів та мрій, але їхнє життя обірвали російські обстріли…

У загиблого залишилися родичі в РФ. Вони не вірили в те, що відбувається в Україні навіть, коли Рєпіни переховувалися від бомбардувань військових Росії у підвалі власного будинку.