Віталію було 42 роки. Народився у Чернігові. Здобув фах електрика в училищі, далі закінчив технікум, інститут. Працював за спеціальністю на підприємстві «Хімволокно», потім – у «Спорттехніці».
Повномасштабна війна застала Віталія в Чернігові у приватному будинку, де він мешкав із сестрою та її родиною. 5 березня 2022 року сім’я побачила надворі чорний густий дим. Віталій вибіг, щоби з’ясувати, що сталося, і надати допомогу потерпілим. На своєму подвір’ї він зустрів російського пілота Красноярцева. Той із пістолета розстріляв беззбройного Віталія.
«У мого брата нічого не було в руках. Усе швидко сталося, мій брат був беззбройний, а російський пілот його вбив», – розповіла Світлана, рідна сестра Віталія.
Вона поховала брата 6 березня 2022 року на кладовищі Забарівка, поряд із батьками.
«Мій брат був дуже доброю людиною. Ми з ним були близькі. Він завжди допомагав батькам, а після їхньої смерті став мені опорою, надійною підтримкою. Ми жили всі разом у батьківському будинку. Віталія цінували на роботі, керівництво поважало його. І люди навколо теж. Постійно просили допомоги по електриці, він нікому не відмовляв. Тепер я щомісяця їжджу на кладовище, прибираю там, розмовляю з ним, молюся в храмі… Мені дуже не вистачає брата», – говорить Світлана.
Олександра Красноярцева затримали, а згодом стало відомо, що його обміняли, завдяки чому повернули п’ятьох українських пілотів.
Тим часом Новозаводський районний суд Чернігова дав дозвіл на заочне слідство у цій справі. За вбивство Віталія Сергієнка російського льотчика засудили до 14 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити 2 мільйони гривень моральної компенсації сестрі.
«Я була на суді. Авжеж, мені хочеться справедливості, щоб цей пілот сидів у в’язниці. Та з іншого боку, я розумію, що його обміняли, і що повернули наших людей, що цей обмін когось врятував…», – сказала Світлана.
У Віталія Сергієнка залишилися сестра і племінниця.
