Роман народився у Миколаєві. Останні роки працював електриком на аварійно-диспетчерській службі комунального підприємства «Миколаївобленерго». З початком повномасштабної війни Росії проти України залишився в місті та продовжував працювати. Крім основної роботи, займався волонтерством на місцевому рівні.
Роман був різносторонньою людиною та мав багато хобі. Любив подорожувати разом з дружиною та дізнаватися щось нове. Їздив багатьма містами України, цікавився активним відпочинком на морі.
«Він був, як жабка-мандрівниця. До війни разом із дружиною, моєю донькою, їздили в Єгипет. Роман був золотою людиною. Спокійний. Людина з великою душею, завжди допоможе. Як війна почалася, у будинку ліфт не працював, то він із моєю донькою нам воду приносив. Часто казав, щоби я не виходила на вулицю, а була вдома, бо – обстріли. Все необхідне він мені приносив», – розповіла теща Романа Наталія.
У Романа залишилися батьки, сестра та прийомний син Роман.
