Ілгар народився у селі Тетірка Житомирської області. Навчався у місцевій школі. Потім пішов на строкову військову службу. Після демобілізації оселився у місті Новояворівськ на Львівщині. Працював будівельником-реставратором. Там зустрів кохання та одружився. У вільний час любив рибалити.
З початком повномасштабного російського вторгнення Ілгар мобілізувався до лав Збройних сил України. Служив у 106-му батальйоні 63-ї окремої механізованої бригади. Був кулеметником.
«Невимовний біль. Ілгар завжди був щирою людиною, ніколи нікого не залишав у біді. Він був вірним і люблячим чоловіком, татом і сином. Вірив у перемогу і стояв на захисті країни до кінця. Світла та вічна пам’ять нашому Герою!» – розповіла кума загиблого Діана.
«Щирий, веселий, товариський, добрий, людяний, порядний, чесний, справедливий, живчик, суперпозитив, хороший товариш, люблячий син, батько і чоловік – таким назавжди залишиться в нашій пам'яті Ільгар», – написала вчителька Світлана.
Поховали захисника у Новояворівську.
В Ілгара залишилися мама Валентина, сестра Анастасія, дружина Мар’яна і син Тимофій.
