Костянтин народився в російському місті Архангельськ. Жив у місті Миргород Полтавської області. Після закінчення 9 класів Миргородської школи №4 продовжив навчання у ПТУ №44 за спеціальністю тракторист-електрик. В 2015 році розпочав боротьбу за незалежність нашої країни. Не закінчивши строкову службу, підписав контракт. Мав декілька контузій, але повертався на поле бою. Брав участь в АТО/ООС. Любив ремонтувати автомобілі.
Протягом 2021-2022 років Костянтин працював майстром з ремонту автомобілів на місцевій СТО. З лютого 2022-го перебував у лавах Миргородської тероборони на посаді старшого солдата номера обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки. Охороняв об’єкти інфраструктури, проходив бойове злагодження. З початку 2023 року в складі 116-ї окремої бригади виконував бойові завдання на сході держави.
За свою службу отримав низку нагород. У 2021 році був відзначений ювілейною медаллю до «30 років незалежності України». Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня і нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня. Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради. Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади».
«Мені шкода, що вся його молодість пройшла на війні, а він так і не побачив перемоги. Мене переповнює гордість через те, що він розумів, що йде війна, задовго до того, як вона переросла в повномасштабну. Я хочу, щоб він знав, що його люблять», – написала його сестра Людмила Груненко.
Поховали Костянтина на кладовищі міста Миргорода.
У нього залишилися мама Світлана, донька Мілана і сестра Людмила.
