Володимир народився у селищі Ружин Житомирської області. Закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка. У мирному житті працював на будівництві. На дозвіллі любив читати книги.
25 лютого 2022 року чоловіка призвали до Збройних Сил України. Він проходив службу у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був оператором-навідником батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону.
«Тато був доброю, щирою людиною, люблячим турботливим батьком і дідусем. Мав чотирьох онуків. За відгуками побратимів, завжди вмів підтримати та підставити плече у важку хвилину. Понад усе цінував справедливість. Завжди відповідально ставився до всіх завдань», – розповіла Марина Кокта.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Володимира у Києві на Берковецькому кладовищі.
У нього залишилися дві доньки, онуки та колишня дружина.
