Олександр Андрійович був родом із села Лопавше Рівненської області. У 2001 році закінчив Хрінницьку середню школу. Займався підприємницькою діяльністю, потім почав працювати у Хрінницькому столярному цеху та їздив на заробітки за кордон. На дозвіллі любив рибалити та грати у футбол.
У грудні 2022 року чоловік приєднався до Збройних Сил України та вирушив на фронт захищати рідних та свій дім. Служив у 106-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця у 88-му батальйоні.
«Він був хорошим сином, найкращим татом, люблячим чоловіком, гарним братом. Чуйний, завжди всім допомагав. Усі його любили, адже ніколи нікого не образив. Був співчутливим до старших людей», – розповіла мама загиблого Ольга Володимирівна.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Його поховали на кладовищі в рідному селі Лопавше.
Вдома на Олександра чекали батьки, дружина, син і донька.
