Пилип народився в місті Славутич на Київщині. Закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», здобув ступінь магістра за спеціальністю інженер атомних електростанцій.
Життя Пилипа було сповнене пригод та викликів: він пробував себе в різних професіях, найдовше працював вчителем англійської мови. Був екскурсоводом в Музеї Цікавої Науки. Подорожував світом автостопом, відвідав багато цікавих країн, в тому числі Іран та Йорданію. Піднявся на вершину Дамаванд (5671 м), сплячого стратовулкану в Ірані. Доїв і випасав кіз на фермі в Туреччині. Декламував вірші на фарсі. Має колекцію професійних фото з подорожі. Декілька тижнів вчився на інструктора з дайвінгу. Мав нагороди з плавання. Грав на гітарі. В юності займався паркуром. Жив у багатьох містах України. Найдовше – у Києві та Одесі.
«Його життя було настільки багатим та повним, що я вже майже 60 днів кожного вечора пишу про це історії в соціальних мережах», – зазначила його дружина Марина.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Пилип добровольцем став на захист батьківщини. Служив у 108 окремому штурмовому батальйоні «Вовки Да Вінчі»
59-ої окремої мотопіхотної бригади. Його позивний Сody – ім'я головного персонажа мультфільму «Лови хвилю». Це маленький пінгвін, який має великі амбіції та горить бажанням показати світу свій талант серфінгіста.
«Я пишаюсь бути дружиною чоловіка, який завжди обирав правду, високі моральні цінності, сміливість та любов. Коли Коді йшов у військо, він казав: «Я все життя жив для себе, зараз я готовий бути для інших». Я знаю, що він би став видатним військовим, якби встиг. Він дуже старався і був не тільки для мене, а й для всієї країни. Кожного дня окремі люди присвячують своє життя порятунку народу. Народ мусить про це памʼятати», – написала його дружина Марина.
Пилипа поховали у рідному місті.
У захисника залишилися батьки та дружина.
Посмертно Пилипу Аверенкова присвоєне звання «Почесний громадянин міста Славутича».
