Михайло народився в селі Раковець Івано-Франківської області. Закінчив Городенківський професійний ліцей. Працював за кордоном. До повномасштабного вторгнення був у Польщі на заробітках.
Після 24 лютого 2022 року чоловік вирішив мобілізуватися до лав Збройних Сил України, щоб звільнити українські землі від окупантів. У травні став військовослужбовцем 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Пройшов навчання і вже наступного місяця вирушив разом із побратимами боронити Бахмутський напрямок на Донеччині.
«Усі ж ми люди, і я не вірю, що хоч у когось не болить доля наших хлопців, наших світлих воїнів, які виборювали і продовжують виборювати нашу свободу, наш спокій. Дорога дуже ціна цьому, тому що дехто вже не відчує теплих обіймів дружини, діток, батьків, рідних, друзів та побратимів. Один із таких хлопців був мій чоловік, який всім запам'ятався прекрасною людиною із щирим серцем та доброю душею. Ніколи ні в чому не відмовляв, просто не міг. До кінця стояв при наступі «вагнерівців» на Бахмутському напрямку. Я не можу передати той біль, що я і наші діти відчувають досі. Не приведи Боже комусь його відчути. Тому і роблю все, щоб душа мого чоловіка була спокійною, щоб він не дарма там у пекельних муках стояв за нашу свободу», – написала Марія Бабій.
Поховали бійця у рідному селі.
У Михайла залишилися мама, дружина, двоє синів, сестра та велика родина.