Павло народився у місті Золочів Львівської області. Закінчив місцеве середнє професійно-технічне училище №10, опанувавши професію маляра та будівельного штукатура четвертого розряду. Працював за фахом, захоплювався футболом.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловіка призвали до лав ЗСУ. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти.
«У дитинстві через необачність син отримав сильні опіки газом, і в майбутньому був комісований від служби. Але мрія стати військовим не полишала його. Павло був добрим, щирим, веселим і працьовитим. Був люблячим сином, який любив понад усе життя, батьків, свою родину, племінників і Батьківщину. Як справжній патріот України, без вагань став на її захист у важкі часи та поклав за неї життя. У Павла було багато друзів. Він завжди міг підставити плече. Багато допомагав і нам, і чужим людям поважного віку. Ми пишаємося своїм сином», – сказала мати захисника.
Посмертно Павла Лисунця нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна у рідному місті.
У нього залишилися батьки Галина Василівна та Ярослав Ілліч, дружина Марія та син Денис.
