Станіслав Миколайович народився в селі Грушине Полтавської області. Закінчив Київську сільськогосподарську академію, зараз це – Національний університет біоресурсів і природокористування України, здобув професію електрика. Чотири скликання був головою сільської ради в рідному Грушиному. Улюбленою справою було садівництво.
25 лютого 2022 року чоловік був призваний до лав захисників. Станіслав долучився до 116-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира стрілецької роти 147-го батальйону.
«Тато був найкращим чоловіком, батьком і дідусем. Він завжди був нашою опорою і підтримкою. Його шанували та поважали в громаді. Завжди допомагав людям села у складних ситуаціях», – розповіла донька загиблого Ярослава Тур.
Посмертно офіцер нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали Станіслава у рідному селі.
У Героя залишилися дружина Оксана, син Едуард, донька Ярослава, онуки Андрій та Кіріл, зять, невістка, інші рідні, друзі та побратими.
