Народився Євгеній в місті Кіровоград, зараз – Кропивницький. Після школи середню спеціальну освіту здобув там у ПТУ №4, нині – Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського. Отримав кваліфікацію слюсаря з ремонту автомобілів. Впродовж 15 років працював ковалем на підприємстві «Гідросила». Любив риболовлю, природу, гори, море.
У повномасштабній війні боронив країну в складі 115-окремої механізованої бригади. Обіймав посаду водія-електрика.
Посмертно Євгеній Бендяк народжений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «Ветеран війни».
«Женя хотів змінити роботу, адже досить довго працював на одному місці. Мріяв бути водієм. І так склалось, що на фронті його мрія таки здійснилась. Чоловік ніколи мені не розповідав про війну, не казав про ту небезпеку, в якій він був – беріг мене. Мріяв відвідати Норвегію, подобалась йому ця країна. Ми з синами його мрію здійснили, нині проживаємо тут. Він був дуже добрим, умів дружити, цінив дружбу. Обожнював нас з синами. Найкращий чоловік і тато. Біль втрати дуже важкий і великий», – розповіла дружина Катерина.
Поховали захисника у рідному місті на Алеї Слави Далекосхідного кладовища.
У Євгенія залишились дружина, двоє синів, яким на момент загибелі тата було 16 та 11 років, та рідні.
На фасаді училища, яке закінчив Євгеній, встановили меморіальну дошку на його честь.
