Євгеній народився 23 червня 1985 року в селищі Велика Димерка на Київщині. Закінчив Броварський професійний коледж і здобув фах маляра-штукатура. Проте працював дорожнім працівником – укладав асфальт і тротуарну плитку.
Після російського повномасштабного вторгнення добровільно пішов до військкомату. Служив гранатометником у 41-му окремому стрілецькому батальйоні.
«Женя був надзвичайно доброю людиною, чесним, справедливим та надійним. Любив готувати та збирати нашу велику родину біля святкового столу. Він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, побратимів – усміхненим, життєрадісним. Командир пропонував направити його на навчання для отримання сержантського звання, але він відмовився. Нам дуже його не вистачає», – розповіла сестра Світлана Ульченко.
Захисника нагородили відзнакою «Козацький Хрест» ІІІ ступеня та медаллю «Ветеран війни». Посмертно – медаллю «За жертовність і любов до України».
Поховали Євгенія на кладовищі «Курган» у рідному селищі.
У нього залишилися брати, сестри, племінники та цивільна дружина. Батько помер у березні 2025 року – після втрати сина почалися проблеми зі здоров'ям.
