Володимир був родом з села Медведівка Черкаської області. Здобув фах газоелектрозварювальника 4 розряду у Центрі навчання робітників при Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова. Був підприємцем, займався будівництвом. Захоплювався своєю справою, а також столярством і ковальством. Любив займатися мисливством і верховою їздою.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист своєї країни від окупантів. З квітня 2022 року служив у 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Обіймав посаду водія-заправника.
«Він був не просто батьком, а й опорою, захистом, мудрістю, силою. Вчив ніколи не боятися, не здаватися, бути чесною і справедливою. Завжди був там, де був потрібен і де було найважче. Віддав за Україну найдорожче – своє життя», – розповіла донька захисника Діана Бойко, лейтенантка НГУ.
Поховали Володимира в рідному селі.
У нього залишилися дружина та дві доньки.
