Віталію Олександровичу було 23 роки. Він народився на Херсонщині. Після закінчення школи проходив строкову службу. Присягу склав у військовій частині А3082 Національної гвардії України, де обіймав посаду старшого навідника.
Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну в складі 17-ої окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка. Був командиром відділення кулеметного взводу.
«Мій чоловік провів усе своє доросле життя на війні у той час, як інші будували кар'єру та насолоджувались молодістю. Але він також встиг створити свою сімʼю – у нас дуже гарний син… Він пожертвував всім, що мав, аби його сім'я була в безпеці, а Батьківщина – вільною та незалежною. Ризикував життям, втрачав близьких людей і при цьому вкладав усі сили в боротьбу за Україну», – написала дружина Олександра.
Поховали воїна у селі Новопавлівка на Херсонщині.
У Віталія залишилися дружина та син.