Олександр народився у місті Нікополь Дніпропетровської області. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №22. У 17 років почав працювати на Нікопольському заводі трубопровідної арматури. В останні роки займався ремонтними роботами.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави Збройних Сил України та вирушив на захист рідної держави. Службу проходив у 17-ій окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка. Був командиром мінометного розрахунку у мінометному взводі. Брав участь у звільненні Херсонщини, потім боронив Соледар і Бахмут на Донеччині.

«Мій коханий був неймовірною людиною. Він завжди був там, де потребували його допомоги. Сашко був найкращим татом для своїх синів. Був чоловіком, яким можна пишатись і про якого мріють багато жінок. Я вдячна долі, що саме він став моїм коханим. Він самостійно в перші дні вторгнення пішов у військкомат. Я знала, що ніякі мої вмовляння його не зупинять. Він йшов захищати свою сім'ю, свою землю», – розповіла Ольга Сандул.

Посмертно захисника нагородили медаллю «За військову службу Україні».

Поховали Олександра на Алеї Слави цвинтаря у рідному Нікополі.

Вдома на нього чекали мама, дружина і троє дітей.