Володимир народився селищі Краснопавлівка Харківської області. Навчався у місцевій школі №1. Потім вступив до Лозівського автодорожнього технікуму. Згодом завершив бакалаврат Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за спеціальністю інженер-механік.
З 2017 року служив у Національній гвардії України. Був розвідником-снайпером. Брав участь у бойових діях. У 2019 році пройшов спеціальний курс з підготовки снайперів UAR-10. У серпні 2021-го вступив до лав окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ.
З перших днів повномасштабної війни Володимир разом із побратимами обороняли Маріуполь і завод «Азовсталь». У тих надважких умовах і пекельних боях вони до останнього гідно та мужньо захищали місто. В одному з таких боїх Ловер, на жаль, і загинув.
Старший солдат Бондаренко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
«Відважний, рішучий, неймовірно добрий (попри його суровий вигляд), завжди позитивний, усміхнений і такий мужній. Вова завжди готовий був прийти на допомогу, навіть на відстані. Вже в окупованому Маріуполі казав, що все буде добре і заспокоював. Хоча вже пройшов час, а повірити в те, що його немає, досі не можу. Дуже не вистачає його та його підтримки!» – розповіла кохана загиблого Вікторія.
Поховали Героя у рідному селищі.
У Володимира залишилися батько, дядько, наречена, друзі і побратими.
