Богдан народився 11 листопада 1998 року у селі Горбове Звягельського району Житомирщини. Після закінчення школи вступив до Житомирського технологічного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури, де здобув спеціальність «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж», а згодом продовжив навчання у КНУБА. До служби працював у сфері обслуговування населення, а після закінчення війни хотів служити в СБУ.
Богдан захищав країну у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де був командиром бойової машини та командиром механізованого відділення.
Псевдо 3D отримав через окуляри, які носив на початку служби. Згодом він замінив їх на лінзи, але побратими все одно казали: «Наш 3Dешка».
«Богдан був старшим із дітей у нашій сім’ї. Для нього взірцем і прикладом у всьому був батько, і він завжди був першим помічником та опорою для нього. Він був підтримкою для братів, а ще вмів щиро кохати: я бачила це у його погляді та відчувала серцем. Лише раділа цьому, розуміла і ніколи не ображалася, що мені, можливо, було менше уваги. Може для когось Богдан був не ідеальний, але для мене був найкращий: чесний, турботливий, дбайливий, світлий і життєрадісний. Мав добре серце та завжди допомагав тим, хто до нього звертався», – сказала мама Ірина.
Захисника нагородили нагрудним знаком «Хрест хоробрих» і посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна в рідному селі.
Вдома на нього чекали мама Ірина, батько Микола, менші брати Андрій та Ілля і кохана дівчина Катя.
