Олег народився в селі Козляничі Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. Згодом закінчив фізико-математичний факультет Чернігівського обласного наукового ліцею. У 2022-му здобув вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Того ж року закінчив факультет післядипломної освіти Одеського військового інституту та отримав первинне офіцерське звання. З юних років захоплювався футболом. 

У листопаді 2022 року Олег приєднався до лав ЗСУ. Став командиром взводу 88-го батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.

«Вічна пам'ять тобі, брате. В голові і досі не вкладається, що тебе не стало. Ти був справжнім патріотом своєї землі, сміливим чоловіком і талановитим спортсменом. Ти завжди будеш жити у наших серцях. Ти – приклад мужності», – написав Роман Биховець.

«Клята війна... Вона завжди забирає найкращих. Не можу повірити, що війна забрала Олега Биховця. Ми разом грали у футбол, перемагали і відпочивали, спілкуючись про все на світі. Йому можна було написати прохання про допомогу, і він завжди відповідав. Неймовірно щира й талановита людина», – написав товариш Олег Барков.

«Олег був лідером у спорті, одним з кращих нападників футбольної першості останніх років, незмінним форвардом ФК «Волинка», надійним товаришем і справжнім патріотом України. Він був прикладом для юних футболістів, як треба любити гру. Прикладом він був і у служінні своєму народові та нашій державі», – зазначили у Сосницькій громаді.

Поховали молодого офіцера у рідному селі.

В Олега залишилися батьки, рідні, друзі та побратими.