Олександр народився в селі Нова Романівка Житомирської області. Закінчив Військовий Інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У червні 2019-го отримав ступінь бакалавра за фахом «Військова психологія», а у грудні 2020 року – ступінь магістра за спеціальністю «Військова історія та археологія».
Молодий офіцер розпочав службу у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду заступника командира танкової роти з морально-психологічного забезпечення.
«Вірний віськовій присязі. Віддано служив українському народові, сумлінно та чесно виконував свій обов'язок. Пожертвував найдорожчим – життям. Його девіз: «Бути воїном – жити вічно». Справжній герой, на прикладі якого має виховуватися молоде покоління українців», – зазначив батько офіцера Сергій.
Посмертно Олександра Марчука нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та присвоїли йому звання «капітан».
Поховали захисника на Південному кладовищі в селі Віта-Поштова на Київщині.
У Олександра залишилися батьки та сестра.
