Михайло народився і жив у селі Покотилове Кіровоградської області. Закінчив Покотилівську загальноосвітню школу. Потім вступив у технікум на фах агронома, але провчився менше року й одразу пішов на строкову військову службу. Коли повернувся, працював у різних сферах. У червні 2014 року пішов до ЗСУ, служив у 3-му полку спеціального призначення в роті охорони. Брав участь в АТО/ООС на Донеччині й Луганщині. Коли приїздив у відпустку чи на вихідні, любив відпочивати та допомагати батькам по дому. Дуже любив дітей. Мріяв про власну родину, але так і не встиг її створити. В листопаді 2021-го звільнився і планував повернутися до цивільного життя.
На початку повномасштабної війни, в березні 2022-го, Михайло повернувся до лав Збройних Сил України і знову вирушив боронити рідну країну від окупантів. Ніс службу у складі 71-ої окремої єгерської бригади. Пройшов навчання на сапера у Польщі та одразу поїхав на передову.
«Він був найкращим братом і дядьком для мого сина. Він назавжди в наших серцях. Це наше сонечко, яке завжди посміхається. Його пам'ять житиме, поки б'ються наші серця», – написала рідна сестра загиблого.
Поховали бійця у рідному селі.
У Михайла залишилися вітчим Анатолій Миколайович, сестра Оксана і племінник Тимофій.
