Дмитро Петров народився в Росії. З підліткового віку долучився до анархістського руху. Брав участь у протестах проти будівництва сміттєспалювальних заводів, акціях із захисту парків і лісів. З 2009 року долучився до партизанської боротьби проти російського режиму. Брав участь у протестах на Болотній площі в Росії в 2011-2012 роках та масових виступах у Білорусі в 2020-му. Був учасником Революції Гідності.
Працював науковим співробітником Центру цивілізаційних та регіональних досліджень Інституту Африки РАН. Був кандидатом історичних наук. Через політичні переслідування та перспективи тюремного ув’язнення в Росії переїхав до Києва.
З початку повномасштабного вторгнення брав участь у захисті України від російських окупантів. У складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади захищав Луганщину. Навесні 2023-го долучився до Батальйону «Братство» ГУР МО. Вирушив захищати Бахмут. Звідти вже не повернувся.
У Дмитра залишилися рідні, друзі й побратими.
