Руслан народився в селі Хорли Херсонської області. Закінчив Мирненську загальноосвітню школу. Захоплювався рибальством.
2014 року був призваний за мобілізацією. У квітні 2016-го прийнятий на військову службу за контрактом у 79-й прикордонний загін Державної прикордонної служби України. Згодом перейшов до складу 11-го прикордонного загону на посаду інспектора прикордонної служби 2-ї категорії-водія відділу прикордонної служби №1. Початок повномасштабного вторгнення захисник зустрів на передовій.
За свою службу отримав низку нагород, серед них: відзнака 11-го прикордонного загону «Звитяга. Мужність. Честь», медаль «Хрест пошани» та орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Знаєш, коханий, мені боляче без тебе, серце розриває на шматки. Коханий мій, ти навіть не уявляєш, як важко усвідомити те, що ти не з нами, як важко повірити, що тебе немає вже, я дякую тобі за все. Я була щасливою дружиною, дякую за те, що подарував мені сина, в якому я бачу тебе. З тобою я була щаслива, я дякую за кожну хвилину проведену зі мною, за ту підтримку, за правильно підібрані слова, ти завжди знав, що сказати і як підтримати, ти завжди говорив, що я повинна бути сильною. Люблю тебе безмежно і сильно сумую за тобою», – розповіла дружина Галина.
Поховали захисника у Львові на Марсовому полі.
У Руслана залишились дружина, син, батьки, сестри та онука.
