Юрій народився в селищі Білики Полтавської області. З дитинства займався футболом та гирьовим спортом. Займав призові місця в районі та області. У роки юності був діджеєм в Білицькому будинку культури. Отримав професію маляра-штукатура. До війни працював оператором розкрійного верстата у київській компанії «ВіЯр».
Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював за рідну країну у лавах Збройних Сил України. Служив у 32-ій окремій механізованій бригаді. Був стрільцем-помічником гранатометника.
«Тато був дуже компанійським, мав багато друзів, які його поважали. Щирий, веселий, обожнював музику, любив співати пісні в колі рідних і друзів. Тато завжди піклувався про мене та підтримував, вірив в мене і говорив, що пишається мною. Багато гарних дитячих спогадів з татом. Ніколи не забуду його «мала Деревянчиха»… Серце розривається, так не вистачає його. Дуже сумую», – поділилася спогадами донька полеглого воїна Анастасія.
Поховали захисника на Новоселівському кладовищі в селі Кустолові Кущі на Полтавщині.
Вдома на Юрія чекали батьки і донька.
