Олександр народився 29 грудня 1998 року в селі Бортники на Вінниччині, жив у селі Малі Крушлинці Вінницького району. Закінчив Тульчинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, де отримав звання молодшого сержанта. Дуже любив тварин і природу, полюбляв відпочинок на березі річки та риболовлю.
До повномасштабної війни Олександр працював у військовій частині Чугуєва Харківської області, а після 2022 року переїхав разом із частиною до міста Славута на Хмельниччину.
Служив у 34-му батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
«Наш Саша був дуже доброю, щирою та сміливою людиною, ніколи нікому не бажав зла. Любив своє життя, проте ніколи не боявся загинути – не один раз про це говорив мені з мамою. Він дуже чекав на відпустку: хотів приїхати додому, зустрітися з рідними, поїхати з нами на річку, піти до хлопців на кладовище, але тепер ми їдемо до нього на кладовище за 600 км», – розповіла сестра Оксана.
Захисника нагородили відзнакою «Хрест хоробрих».
Поховали Олександра у селі Нагірне Львівської області.
У нього залишилися мама Ірина, дружина Оксана, донечка Софійка, сестра Оксана та бабуся Марія.
