Валерій народився і жив у місті Березне Рівненської області. Після школи навчався у Березнівському лісотехнічному коледжі. У 2003 році здобув вищу освіту та диплом з відзнакою у Національному університеті біоресурсів і природокористування за спеціальністю «Лісове господарство». В цивільному житті займався підприємницькою діяльністю – вирощував птицю. Окрім природи і тварин, любив автомобілі.
У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік взяв до рук зброю та став на захист своєї країни від окупантів. Воював у лавах 117-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Обіймав посаду старшого механіка-водія.
«Коханий чоловік, люблячий тато, патріот, вірний друг, надійний побратим і просто чудова життєрадісна людина», – так описала загиблого дружина Інна.
«Викладачі, однокурсники, колеги та друзі Валерія Івановича поважали його як фахівця і як людину за притаманну йому чесність, простоту і щирість. Вони згадують про нього як про веселу, добру й порядну людину. Кажуть, що був щирим другом, на якого завжди можна було покластися», – додали в НУБіП.
Похований захисник в рідному місті – на Алеї Слави.
Вдома на Валерія чекали батьки, дружина, дві доньки та двоє синів.
