Іван народився в селі Козьова Львівської області. Закінчив Козівський ліцеї імені Михайла Гаврилка. Потім вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
З 2015-го після випуску молодий офіцер служив на передовій у лавах Збройних Сил України. За роки офіцерської служби зарекомендував себе професіоналом своєї справи, людиною, яку поважали і старші колеги, й підлеглі. Передусім за чесність та порядність, уміння згуртувати однодумців. Мав беззаперечний авторитет. За роки війни набув достатнього бойового досвіду. Побратими розповідають, що воював він професійно і хоробро. Можливо, саме тому завжди знаходив вірне рішення у найскладніших ситуаціях бою.
Під час повномасштабного вторгнення Іван продовжував боронити України. Воював у складі 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Був начальником штабу, першим заступником командира самохідно-артилерійського дивізіону.
За час служби Шаман неодноразово був відзначений командуванням нагородами. Зокрема, у березні 2022-го майор Дуб нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. А вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Він мріяв про Перемогу для Українського народу, про мир, єдність і процвітання – для країни. За це й віддав життя, захищаючи державу від московської орди. Перспективний офіцер, молодий батько, син, чуйний товариш і надійний побратим! Не було дня, коли б він не говорив про свої Карпати, і не мріяв про зустріч і обійми найрідніших. Справжній офіцер, який цінував кожного таким, який він є. Ви залишитеся в нашій пам'яті таким, як на цьому останньому фото. Герої не вмирають! Справжній син України, який за неї й поліг. Іванович, Ви любили Україну всім серцем. Вічна пам'ять і Царство Небесне! Важко повірити, що це правда. Спочивай з миром, мужній Воїне!» – зазначають побратими.
Поховали офіцера у рідному селі.
В Івана залишилися батьки, дружина, син і рідні.
