Народився Ренат у Криму в місті Ялті. Згодом родина переїхала і оселилась в селі Свердликове на Кіровоградщині. Після закінчення 9-го класу Свердликівської школи вступив до Ватутінського коледжу, де отримав фах бармена. Потім пройшов строкову службу в армії. Працював у патрульній поліції в Одесі. Після одруження оселився в місті Старокостянтинів Хмельницької області. Працював на будівництві.
З перших днів повномасштабної війни боронив країну в складі 56-го окремого стрілецького батальйону. Обіймав посаду командира відділення. За службу отримав нагрудний знак «Ветеран війни», посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Життєрадісний, веселий і добрий. Він був приколістом, знімав веселі відео на згадку. Ніколи не знав печалі та не сумував. Брат любив життя, цінував всіх, хто був присутній у ньому. Обдаровував любов‘ю всіх рідних. Ренат був патріотом і любив Україну. Як розпочалась повномасштабна війна, він одразу потурбувався про родину та пішов захищати Батьківщину зі словами: «Хто, як не я, захистить державу». Найкращий чоловік, люблячий брат, чудовий сім‘янин. Він назавжди наш Герой!», – розповіла сестра Світлана.
Поховали захисника на міському кладовищі міста Старокостянтинів Хмельницької області.
У Рената залишились мама, троє молодших сестер, дружина, син Іван та донька Єлизавета.
У селищі Новоархангельськ Кіровоградської області на Алеї Героїв встановили стенд-вшанування на честь Рената Дученка.
