Роман народився в селі Підгір'я Львівської області. У 2012 році закінчив Золочівський професійний ліцей, опанувавши професію електрогазозварника, муляра-штукатура. У мирному житті працював в компанії «Золочівагробуд». Захоплювався футболом.
Чоловік захищав Україну від російських окупантів ще під час АТО. Тож із початком повномасштабного вторгнення знову вирушив на фронт. Роман воював у лавах Національної гвардії України. Обіймав посаду старшого навідника міномета мінометного взводу мінометної батареї 1-ї Президентської бригади оперативного призначення НГУ «Буревій». Пройшов найзапекліші точки: Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Авдіївку, Білогорівку, Бахмут, Стельмахівку.
За життя Романа нагородили нагрудним знаком «За доблесну службу», а посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Мій чоловік Роман пішов на війну захищати рідну землю. Він був простою людиною, не вмів красиво та пафосно говорити, але його вчинок був красивіший за всі слова», – сказала Христина Гайкова.
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки, брати, дружина та діти.
