Юрій народився 23 червня 1998 року в місті Бровари Київської області. Навчався у місцевому ліцеї №8. Виділявся з-поміж однокласників цілеспрямованістю та надзвичайною любов’ю до своєї країни. Завжди цікавився історією. Водночас був досить творчою людиною.
«Юра у кожній деревинці, скалці, травинці бачив майбутній виріб мистецтва, – поділилися спогадами однокласники. – Дуже любив і цінував природу. Він взагалі був надзвичайно глибокою людиною, набагато розвинутішим за нас, однолітків».
Згодом хлопець вступив до Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за спеціальністю «Політологія». Однак, надав перевагу творчості: саме в різьбі по дереву він міг реалізуватися повністю, а його вироби мали неабиякий попит.
З початком повномасштабного вторгнення Юрій услід за батьком і старшим братом звернувся до військкомату. Але через вік його не взяли до війська. Тому хлопець, працюючи в одному з ресторанів столиці, разом із колегами годував тих, хто знайшов тимчасовий прихисток у Київському метрополітені до того часу, поки російські війська не залишили Київщину.
У вересні 2022 року чоловік долучився до ЗСУ. Служив у гранатометному відділенні гранатометного взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Псевдо Веган з’явилося через те, що Юрій був вегетаріанцем і принципово не вживав їжі тваринного походження..
«Він врятував десятки поранених і був найкращим серед найсміливіших. Юрій Веган Харченко – мій побратим, який до останнього подиху боронив українську землю й український народ. На Запорізькому напрямку він врятував багато поранених – тягнув їх із позицій і передавав на евак. Він переживав за кожного: у вільну хвилину навчав хлопців користуватися гранатометом (який він знав досконало), підтягував новачків по такмеду і завжди піклувався, щоб у них було все необхідне в аптечках. Я передавала йому піл-паки, турнікети, оклюзійки та знала, що це все він використає на побратимів. Він стояв за колег по зброї горою, не боявся висловлювати свою думку, йти проти системи. Юра брав на себе відповідальність і реально дотримувався слова. Був опорою, підтримкою й авторитетом навіть для старших побратимів. Я вважаю, що суспільство має знати про таких людей, що відважно боролися за Україну та українців. Шануємо Героїв!» – розповіла посестра полеглого захисника.
Поховали Юрія в рідних Броварах.
У нього залишились батьки, брат, молодша сестра, інші рідні, друзі, побратими та посестри.
