Петро народився в місті Києві. Але виріс в селі Саливонки столичної області. Там закінчив школу. У 1993 році опанував професію тракториста-машиніста на Гребінківському державному ремонтно-транспортному підприємстві. У цивільному житті працював машиністом екскаватора на різних підприємствах. У 2015 році брав участь в АТО. На дозвіллі любив риболовлю та посиденьки з друзями.
Із початком повномасштабного вторгнення окупантів 24 лютого 2022 року чоловік, маючи бойовий досвід, знову пішов на фронт. Спочатку боронив Київщину в складі в/ч А4028, де був розвідником. Потім воював у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду водія протитанкового взводу. Виконував бойові завдання на Чернігівщині та Херсонщині.
«Петро – найкращий чоловік і батько у всьому Всесвіті. Він дуже любив нашу рідну Батьківщину. Веселий, життєрадісний, доброзичливий, завжди міг прийти на допомогу своїм знайомим і друзям… Пишаємось своїм Героєм», – поділилася його дружина.
Поховали захисника на Берковецькому цвинтарі Києва.
Не дочекали свого Героя з війни дружина Олена, сини Павло та Данило.
