Іван народився у селі Мульчиці на Рівненщині. Проживав у місті Вараш рідної області. Навчався у Вараському ліцеї №5. В юності грав за місцеву футбольну команду «Ізотоп». Любив більярд.
У 2004-му закінчив професійно-технічне училище Рівненської АЕС. У 2004-2010 роках працював слюсарем у цеху з ремонту турбінного устаткування енергоремонтного підрозділу ВП Рівненської атомної електростанції. А потім за цим же фахом влаштувався у приватну компанію.
9 лютого 2023 року Іван був мобілізований до лав ЗСУ. Служив водієм у 2 розвідувальному відділенні розвідувального взводу 421-го окремого стрілецького батальйону 141-ої окремої стрілецької бригади ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донеччині.
«Мій чоловік дуже любив свою сім'ю. Дітки для нього були цілим всесвітом. Тому він і пішов захищати нас від ворога. Був відважним, справедливим, дуже добрим. Як ми за ним сумуємо… Я дуже вдячна побратимам, які винесли тіло мого Ванюши з пекла, ризикуючи своїм власним життям», – сказала Талайгуль Акматова, дружина захисника.
Поховали Івана на Алеї Героїв у селі Стара Рафалівка рідної області.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
В Івана залишилися дружина, син, дочка, мати і брат.
