Юрій родом із села Мощаниця Рівненської області. Закінчив Острозьке вище професійне училище, де здобув фах зварювальника-водія. Жив у місті Бровари на Київщині. У мирному житті працював будівельником.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист рідної країни у лавах Збройних Сил України. Служив у 110-ій окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. За час служби захисник був нагороджений грамотою «За відданість у виконанні Конституційного та військового обов'язку, бездоганну службу» та медаллю «Захисника Вітчизни».
«Тато був чудовою людиною, чесною, доброю, світлою. Патріот своєї України. Його дуже всі любили і поважали. Його загибель – це велика втрата для родини», – розповіла падчерка загиблого Валерія.
Поховали Юрія в рідному селі на Рівненщині.
У нього залишилися батьки, сестри, дружина і троє дітей.
6 травня 2024 року Президент України підписав указ про присвоєння Ю. Гілянчуку звання Герой України.
