Роман родом із села Бережниця Львівської області. Навчався у сільській школі. Потім закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Працював у поліції в містах Стрий і Жидачів. Мав звання капітана поліції.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, Роман приєднався до тоді ще батальйону «Азов», який згодом став частиною НГУ. Був командиром міномета. Брав участь в АТО/ООС на Донеччині та Луганщині.
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман разом із побратимами у складі ОЗСП «Азов» обороняли місто Маріуполь, де він жив останні роки. Пройшов бої за «Азовсталь» і мужньо відстоював місто до останнього подиху.
Останніми словами, які Роман встиг сказати дружині напередодні загибелі, були: «Я тебе дуже люблю. Скажи Златушці, що тато був Героєм. Поховай мене, будь ласка, вдома».
«Був чуйним, дуже добрим і люблячим татком та справжнім патріотом. Це дуже болісна втрата для всій сім’ї», – зазначили рідні полеглого воїна.
Посмертно сержант Гладій нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Тіло захисника повернули з окупованої території і поховали 1 вересня 2022 року у рідному селі Бережниця, як він і просив.
У Романа залишились батьки, дружина, донька і син.
