Родом Вадим із міста Білицьке Донецької області. Проживав у селі Гнатівка. У Донецькому політехнічному інституті здобув спеціальність гірничого інженера. Працював на шахтах Донеччини. Останнім місцем роботи було ТОВ «Шахтобудівельна компанія», де обіймав посаду начальника дільниці. На дозвіллі захоплювався полюванням, любив сімейні автоподорожі.
На початку повномасштабної війни, з 1 березня 2022 року за контрактом долучився до Добровольчого формування територіальної оборони «Покровськ-1». Був начальником штабу.
«Найкращий чоловік і тато. Був людиною-енергією, заряджав всіх навколо своїм позитивом і добротою. Був чуйним. Завжди всім допомагав. Всі проблеми любив вирішувати самостійно, без сторонньої допомоги. Наш Герой!», – розповіла дружина Олена.
За свою службу Вадим нагороджений відзнакою «За гідність і патріотизм», медаллю «За оборону рідної Держави» та вже посмертно – нагрудним знаком «Знак пошани».
Поховали захисника на Алеї Слави міста Покровськ Донецької області.
У Вадима залишились дружина і три доньки.
