Анатолій народився в селі Вербівка Харківської області. Закінчив Вербівську школу. Потім навчався у Харківському механіко-технологічному коледжі. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металіст».
З 2016 року чоловік служив за контрактом у Збройних Силах України. Спочатку був помічником кухаря, а згодом перевівся на бойову посаду. Брав участь в АТО/ООС у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади, потім служив у лавах 92-ї окремої механізованої бригади. У складі останньої воював і під час час повномасштабної війни. З 24 лютого 2022 року боронив рідну Харківщину від окупантів. За свою службу отримав відзнаки: «Захиснику Вітчизни» та «За військову службу Україні».
«Мій брат був добрим і щирим, завжди всім готовий допомогти, дуже любив тварин і дітей. Він був справжнім патріотом, який любив свою справу і країну. Мужній, розумний. Нам його дуже не вистачає», – розповіла рідна сестра загиблого Юлія.
Посмертно Гнот Анатолій Іванович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища №18 у Харкові.
В Анатолія залишились батьки, дружина, сестра, бабусі, племінник. Молодший брат Артем служив у підрозділі «Фрайкор» і загинув через рік на Куп’янському напрямку.
