Василь родом з села Збини Закарпатської області. Закінчив Свалявський технічний фаховий коледж, здобув професію електрика. У мирному житті працював різноробочим, останнім місцем роботи був готельний комплекс. Був одружений, дуже хотів дітей. Мріяв про життя в затишку й безпеці.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював за свою країну в лавах Збройних Сил України. Службу проходив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Брав участь у боях під Херсоном і Бахмутом. Неодноразово був поранений, та щоразу вертався до побратимів і знову йшов у бій.
«Дуже добра людина, яка завжди приходила на допомогу. Василь з честю та гідністю виконував свій обов'язок. Брав участь у боях, не боячись кожного разу дивитись смерті в очі», – зазначила його сестра Аліна Годованець.
Поховали воїна в рідному селі.
У Василя залишилися батько, сестра, дружина і донька, яка народилася після загибелі тата.
