Євген народився в Харкові. Закінчив місцеву гімназію №111, а середню спеціальну освіту здобув у автотранспортному фаховому коледжі. Працював майстром манікюру.
Під час повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини в лавах 3-го стрілецького відділення, стрілецького взводу, 3-ї стрілецької роти 127-ї окремої бригади Сил Територіальної оборони. Був кулеметником, мав звання солдата. Псевдо «Голова» побратими дали Євгенові не лише з огляду на прізвище, а й тому, що чоловік був дуже відповідальним та ініціативним.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
«Євген був людиною з великим серцем, сповненою доброти, сили та відданості. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, який завжди ставив сім’ю на перше місце. Його підтримка, віра та невичерпна любов надихали нас кожного дня. На службі він був прикладом мужності, справжнім побратимом, завжди готовим допомогти. Він вірив у нашу Перемогу, у свободу й майбутнє України. Любимо, пам’ятаємо та безмежно сумуємо за ним», – сказала дружина бійця.
Поховали захисника на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (12 квартал 20 ряд 19 місце).