Віктор народився в місті Рава-Руська на Львівщині. Після школи навчався в Угнівському професійному училищі, де опанував професію кухаря. У 2015 – 2016 роках брав участь в АТО. До вторгнення працював у Польщі разом із дружиною. Вільний час любив проводити в компанії рідних і друзів.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину та знову добровольцем пішов на фронт. Воював у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обіймав посаду навідника.
За гідну службу боєць був нагороджений відзнакою «Золотий хрест» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Найдобріша людина, яку я знала. Захищав нас із 2015 року. На початку повномасштабного вторгнення залишив роботу в Польщі та пішов у військкомат, знаючи, куди він іде. Я була проти, щоб ми поверталися, але він сказав, що не може так. Мовляв, там його побратими воюють, захищають наш дім, а він буде відсиджуватися за кордоном… Мав багато мрій і планів, але не судилося…», – розповіла дружина загиблого Христина.
Поховали Віктора в рідному місті.
Вдома на нього чекали мама та дружина.
