Микола народився в селі Журбинці Вінницької області. Після школи навчався в Козятинському професійно-технічному училищі №17, здобув фах плиточника-штукатура. Працював будівельником, також робив ремонти у квартирах. Згодом доглядав за господарством. Обожнював риболовлю.
Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Збройних Сил України, щоб захистити свій дім і рідних від ворога. Служив у 110-ій окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був командиром бойової машини.
«Тато з початку повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року, відразу став на захист нашої держави. Завжди був Героєм, який відважно боровся до останнього. Я щаслива бути донькою сильного та незламного тата. Дякую. Героям слава!» – написала Богдана Коновальчук.
«Трудяга, завжди допомагав людям і ніколи не відмовляв. Мав мрії, любив дітей, дуже хотів побавити онуків» – додала дружина брата загиблого Людмила.
Поховали воїна у рідному селі.
Вдома на Миколу чекали батьки, дружина, діти: Микола, Богдана, Артур і Соломія, а також любляча родина.
